Відчаяка — власна назва, що позначає персонажа українського фольклору, зокрема казок, який постає як втілення відчаю, розпачу та безвихідності; часто це герой, що через важкі обставини опиняється на межі життя й смерті або вчиняє відчайдушні вчинки.
Відчаяка — власна назва, що може вживатися як прізвисько або прозва реальної історичної чи літературної особи, яка характеризується надзвичайною сміливістю, відчайдушністю або ж тим, що часто потрапляє у безнадійні ситуації.