Значення
- (Ботаніка) –
Рідкісний вид рослин родини злакових (Achnatherum), багаторічна трав’яниста рослина з вузьким жорстким листям, поширена переважно в степах.
- (Ботаніка) –
Зарості, ділянка, вкрита оситняком (у значенні 1).
- (Ботаніка) –
Народна назва деяких інших видів злакових рослин, зокрема очерету або мишиного вівса.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оситняк, р. оситняку, д. оситнякові, з. оситняк, о. оситняком, м. оситнякові, к. оситняку
Походження слова (Етимологія)
Оситняк — це українська назва рослин родини осокових, які ростуть переважно на болотах і вологих луках. Слово походить від праслов’янського *sitъ, що пов’язане з дієсловом *sětі (сітка) через чергування голосних. Така назва виникла тому, що стебла цих рослин використовували для плетіння та зв’язування, подібно до мотузок. Споріднені слова є в інших слов’янських мовах, а також у балтійських, де вони означають ‘мотузка’ або ‘зв’язувати’.