1. Історико-культурна епоха в Європі XIV–XVI століть, перехідна від середньовічної культури до культури нового часу, що ґрунтувалася на античній спадщині та антропоцентризмі; Ренесанс.
2. Період піднесення національної свідомості, розквіту культури, науки та мистецтва певного народу після періоду занепаду.
3. Процес відновлення, поновлення, повернення колишньої сили, значення або активності чогось (наприклад, відродження економіки, традицій).
4. У релігійному контексті — духовне переродження, оновлення внутрішнього світу людини, пов’язане з наверненням до віри.