відбитість

1. Фізична величина, що характеризує здатність поверхні тіла відбивати падаюче на неї випромінювання; чисельно дорівнює відношенню потоку відбитого випромінювання до потоку випромінювання, що падає.

2. У геології — характеристика поверхні мінералу, що описує його здатність відбивати світло; важлива оптична властивість для визначення мінералів під мікроскопом у відбитому світлі.

Приклади:

Відсутні