вговоряти

1. Переконуючи, умовляючи, схиляти когось до чогось, домагатися чиєїсь згоди на щось.

2. Застосовувати замовляння, магічні слова з метою лікування або запобігання чомусь; замовляти.

Приклади:

Приклад 1:
Як почав батюшка вговоряти, як почав вмовляти, як почав проставляти та виправдувати її, то Стецько слухав, слухав та й каже: «порадимось з жінкою і побачимо». Через тиждень у дворі і в Стецька весілля було: музики бубнили, чарки дзвеніли, набирались лиха і підошви і передки.
— Тютюнник Григорій, “Вир”