ввічливий

Приклад 1:
Він, делікатно сказати, є «паж» Корзової, а неделікатно можна б його нарікти ще й по-інакшому… Він припхався сюди вкупі з Корзовою, вона його скрізь за собою возить, і отож мама навіть доручила мені, щоб я був з ним дуже ввічливий… Феліксе Ромуальдовичу! — вже голосно вдався Костянтин до Дембовського.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Так сталося, що добрий древонасадець відразу витверезився від любови і від настояного на спирті зілля і, мокрий, але ввічливий, спитав звичайненько в прекрасної Альчести, чи не пора наставляти самограйчика, щоб напитися їй чайку. XXVI А ніч, передчуваючи свою скору загибель, творила далі чудо за чудом.
— Невідомий автор