ввіч

1. (у народній творчості) Уживається як складова частина закличних вигуків, що виражають заклик, прохання або побажання, часто у поєднанні зі словами “гой”, “агу”, наприклад: “Ввіч, гой, ввіч!”

2. (діал.) Уживається для вираження згоди, підтвердження; так, авжеж, справді.

Приклади:

Відсутні