валятися

1. Лежати без діла, перебувати у лежачому положенні, часто без конкретної мети або потреби.

2. Перебувати розкиданим, кинутим, не на своєму місці (про предмети).

3. (перен., розм.) Бути у занедбаному стані, не виконуватися, не використовуватися (про справи, обіцянки тощо).

4. (перен., розм.) Бути у стані сильного сп’яніння або непритомності.

Приклади вживання

Приклад 1:
В чужих краях, десь аж під сонцем, впаде на дорогу та буде валятися. Мама стояла на порозі.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: дієслово () |