1. Фізіологічний процес, при якому певні органи (наприклад, статевий член або клітор) набувають збільшеного об’єму та підвищеної твердості внаслідок наповнення їхніх печеристих тіл кров’ю.
2. Стан такого органу, що виник внаслідок цього процесу.
3. У техніці, архітектурі — рідко вживане позначення для встановлення, підняття, зведення конструкції у вертикальне положення.