Значення
- (Лінгвістика) –
Уважно, пильно дивитися на щось або когось, вдивлятися, витріщати очі.
- (Лінгвістика) –
Розглядати щось з цікавістю або злісним задоволенням (часто з відтінком осуду).
- (Лінгвістика) –
(Заст., діал.) Дивитися крізь щілину, маленький отвір; підглядати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я зирю, ти зириш, він зирить, ми зиримо, ви зирите, вони зирять
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘зирити’ означає ‘дивитися, поглядати’. Воно походить від праслов’янського кореня *zьr- (зір), спорідненого з такими словами, як ‘зір’ (здатність бачити) та ‘зорити’ (бачити). Цей корінь має відповідники в інших індоєвропейських мовах, зокрема в латинській (videre) та грецькій (idein), що свідчить про його давнє походження. Таким чином, ‘зирити’ — це давнє слово, яке збереглося в українській мові для позначення процесу споглядання.