Словник Української Мови
Буква
1. Повертати голову або весь корпус, щоб подивитися назад або навкруги, обводити поглядом простір.
2. Перен. Зважати на щось, брати до уваги певні обставини, факти або досвід при ухваленні рішень чи оцінці ситуації.
3. Розглядати щось у ретроспективі, згадувати минуле, оцінювати пройдений шлях.
Приклад 1:
Літа, гіркий досвід не вбили в ньому юнацького ідеалізму, не навчили його озиратися, вибирати слова, він не вмів перемовчати й «перекліпати». Завжди світилася в ньому віра, і на цей вогник ми всі зліталися.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Страх, що змушує старших замикати уста наглухо, а молодих нишкнути зі своїм сміхом і жартами й озиратися кожної хвилини по боках, а всіх разом змушує бути нашорошеними й озиратися за кожним міліціонером чи військовим, а при появі котрогось з цих носіїв офіційної уніформи, як ознаки влади, в трамваї — замовкати всіх.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”