зимний

[zɪmnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Який належить до зими, властивий зимі, характерний для цієї пори року.

  2. (Техніка) –

    Який призначений для використання взимку, узимку або для захисту від зимових холодів.

  3. (Метеорологія) –

    Який має властивості, схожі на зиму (про холод, мороз, сніг тощо).

  4. (Ботаніка) –

    Який росте, цвіте або дає плоди взимку (про рослини).

  5. (Лінгвістика) –

    У складі власних назв: який існує, діє або відбувається взимку (наприклад, зимні Олімпійські ігри).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зимний, р. зимного, д. зимному, з. зимного, о. зимним, м. зимнім

Більше записів