зима

[zɪmɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Географія) –

    Одна з чотирьох пір року, що настає після осені та передує весні, характеризується найнижчими температурами повітря, часто сніговим покривом, коротким світловим днем та льодоставом на водоймах.

  2. (Метеорологія) –

    Холодна пора року в певному році або в певній місцевості (наприклад, «сувора зима 2023 року», «европейська зима»).

  3. (Психологія) –

    Перен. Період занепаду, бездіяльності, застиглості або холодних, неприязних стосунків (наприклад, «зима в душі», «зима у відносинах»).

  4. (Література) –

    У міфології, фольклорі та художній літературі — персоніфікований образ, часто уособлення могутньої, іноді ворожої, природної сили (наприклад, «Зима-чарівниця»).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зима, р. зими, д. зимі, з. зиму, о. зимою, м. зимі, к. зимо

Більше записів