1. (історичне) Лікарський засіб, що використовувався в медицині XVIII–XIX століть, названий на честь німецького лікаря Йоганна Андреаса Зібеліна (Zibelin); зазвичай мав форму настоянки або екстракту, часто на основі рослинної сировини (наприклад, кореня чемериці), і застосовувався як протизапальний, сечогінний або протиревматичний препарат.
2. (переносне, застаріле) Уживалося як позначення чогось несправжнього, обманного, підробки, фальшивого лікувального засобу або пустопорожньої обіцянки.