звитяжець

1. Власна назва: історична назва українського військового ордена «Хрест Звитяги» (заснованого у 2022 році), а також неофіційна назва державної нагороди — почесного звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка».

2. Загальне значення: той, хто здобув звитягу; герой, воїн-переможець, доблесний боєць.

Приклади вживання

Приклад 1:
«В полях, вздовж яких не ходила, не плакала, не…» В полях, вздовж яких не ходила, не плакала, не… В обителях смертних, де вчили птахів замовкати, — Реальність дощу, тож на краплі мене розіпне Розгаданий мною звитяжець моєї розплати… Я люблю тебе — хоч без щастя, без снів, без утіх… Розходяться кола водою (чи сльози, чи просто). Хранитель печаті із мого Великого Посту Устиг тільки вмерти, розгрішення дати не встиг… «Цю хвилю розтято на тіло, півтінь і півтон…» Цю хвилю розтято на тіло, півтінь і півтон.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”

Частина мови: іменник (однина) |