1. Героїчний подвиг, відважний вчинок, що викликає захоплення та повагу; славетна перемога.
2. (переносне значення) Видатне досягнення, великий успіх у якійсь галузі діяльності.
3. (заст., поетичне) Слава, почесть, тріумф.
звитяга
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
П’янила голову проминула звитяга, гадав, що вже провчив ляхів, що будуть вони поступливіші й мудріші. А їх треба було стерти з лиця землі, як те казав Кривоніс.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: іменник (однина) |