звитяга

[zʋɪtjɑɦɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Історія) –

    Героїчний подвиг, відважний вчинок, що викликає захоплення та повагу; славетна перемога.

  2. (Література) –

    (переносне значення) Видатне досягнення, великий успіх у якійсь галузі діяльності.

  3. (Література) –

    (заст., поетичне) Слава, почесть, тріумф.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звитяга, р. звитяги, д. звитязі, з. звитягу, о. звитягою, м. звитязі, к. звитяго

Походження слова (Етимологія)

Слово «звитяга» означає перемогу, досягнення або успіх. Воно походить з польської мови: польське zwyciężyć (перемогти) пов’язане зі словом zwycięzca (переможець) і zwycięstwo (перемога). Ці слова, у свою чергу, походять від давнього wiciędz, що споріднене з українським «витязь» (давній воїн, богатир). Таким чином, «звитяга» буквально означає «подвиг гідний витязя».
Споріднені слова:витязь, перемога, тріумф

Більше записів