Вважати когось винним у чомусь, покладати на когось провину, відповідальність за щось негативне.
Пред’являти комусь офіційне обвинувачення у вчиненні правопорушення, злочину.
Осуджувати когось, докоряти комусь за щось, ставити у докір.
звинувачувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Додав, що усе ж «покладається» на «здоровий» глузд і «гуманні» почуття невідомих («?») зловмисників і далекий «від» того, «аби» звинувачувати в події, що «трапи лась», увесь дружній «венеційський народ». Лайза ІІІейла Шалайзер першою поставила свій підпис під зачитаним доку ментом, зазначив Альборак і дав зрозуміти, що всі повинні приєднатися.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: дієслово () |