Значення
- (Юриспруденція) –
Дія за значенням дієслова “звинувачувати”; висловлювання комусь докору, осудження за вчинений вчинок, порушення норм моралі чи закону.
- (Юриспруденція) –
Офіційне висування комусь обвинувачення у вчиненні правопорушення або злочину; формулювання суті обвинувачення в юридичному процесі.
- (Юриспруденція) –
Конкретний пункт або перелік порушень, у яких звинувачується особа; зміст самого обвинувачення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звинувачування, р. звинувачування, д. звинувачуванню, з. звинувачування, о. звинувачуванням, м. звинувачуванні, к. звинувачування