звикання

1. Процес або дія за значенням дієслова “звикати”; набуття звички до чого-небудь, пристосування організму, психіки до нових умов, обставин.

2. Стан, коли хтось звик до чого-небудь, набув певної звички; пристосованість, адаптація.

3. У психології та фізіології — зниження чутливості нервових центрів або органів чуття в результаті тривалої або повторюваної дії подразника.

Приклади вживання

Приклад 1:
Батько поїхав провідати дочку, повіз королівський букет — десь сотня троянд і гвоздик… Разом з дочкою переживає нелегкий період звикання до нових умов. Рветься до Києва, водночас не хоче заважати адаптації, аналізує, чому дочка не має близьких друзів.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |