звичаєвий

[zʋɪt͡ʃɑjɛʋɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Соціологія) –

    Який стосується звичаю, властивий звичаю; заведений, прийнятий згідно з народними звичаями.

  2. (Юриспруденція) –

    Який існує, діє, застосовується на підставі звичаю, традиції, а не писаного права; звичайний (у праві).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звичаєвий, р. звичаєвого, д. звичаєвому, з. звичаєвого, о. звичаєвим, м. звичаєвім

Більше записів