Значення
- (Соціологія) –
Сукупність звичаїв, традицій, норм поведінки, притаманних певному суспільству, соціальній групі чи історичній епосі; звичайне право.
- (Соціологія) –
Властивість, яка характеризує щось як засноване на звичаї, що відповідає звичаям; традиційність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звичаєвість, р. звичаєвості, д. звичаєвості, з. звичаєвість, о. звичаєвістю, м. звичаєвості, к. звичаєвосте