1. З’єднувати, скріплювати між собою кілька предметів, частин чогось за допомогою якогось матеріалу (мотузки, нитки, дроту тощо), утворюючи єдине ціле або вузол.
2. Перен. Об’єднувати, з’єднувати між собою явища, поняття, людей внутрішнім зв’язком, спільною ідеєю, взаємними зобов’язаннями або почуттями.
3. У хімії, фізиці: утворювати стійке з’єднання, хімічний зв’язок між атомами, молекулами або частинками.
4. У техніці, будівництві: зміцнювати конструкцію, з’єднуючи її елементи арматурою, каркасом тощо (наприклад, зв’язувати фундамент).
5. У військовій справі: сковувати сили противника активними діями, не даючи йому можливості вільно маневрувати.
6. У лінгвістиці: з’єднувати слова в реченні граматично та за змістом, узгоджувати.