Значення
-
Який служить для зв’язку, забезпечує зв’язок між кимось або чимось; зв’язуючий.
-
Спеціально призначений для підтримання зв’язку між підрозділами військ, для передачі повідомлень, наказів тощо (про військову посаду, особу, засіб).
-
У граматиці: такий, що виражає граматичну залежність між членами речення або частинами складного речення, але не має самостійного лексичного значення (про слова, словосполучення).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зв'язковий, р. зв'язкового, д. зв'язковому, з. зв'язкового, о. зв'язковим, м. зв'язковім, к. зв'язковий