1. Який служить для зв’язку, забезпечує зв’язок між кимось або чимось; зв’язуючий.
2. Спеціально призначений для підтримання зв’язку між підрозділами військ, для передачі повідомлень, наказів тощо (про військову посаду, особу, засіб).
3. У граматиці: такий, що виражає граматичну залежність між членами речення або частинами складного речення, але не має самостійного лексичного значення (про слова, словосполучення).