зв'язківець

[zʋ'jɑzkiʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Співробітник органів зв’язку (пошти, телеграфу, телефону тощо) в СРСР, а також загалом працівник галузі зв’язку.

  2. У переносному значенні: той, хто встановлює або підтримує зв’язок, контакт між кимось або чимось; посередник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зв'язківець, р. зв'язківця, д. зв'язківцеві, з. зв'язківця, о. зв'язківцем, м. зв'язківцеві, к. зв'язківцю

Більше записів