зв'язаність

[zʋ'jɑzɑnistʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Властивість або стан того, що є зв’язаним, тобто з’єднаним, пов’язаним у єдине ціле; внутрішня єдність, взаємозалежність частин чогось (наприклад, зв’язаність міркувань, зв’язаність тексту).

  2. У лінгвістиці — структурна та смислова цілісність тексту, що забезпечується лексичними, граматичними, логічними та іншими засобами і проявляється у взаємозумовленості та послідовності його елементів (пропозицій, абзаців, частин).

  3. У математиці, інформатиці — властивість системи, мережі або графа, що полягає в існуванні шляху між будь-якими двома її елементами (вузлами), тобто неможливості розділити її на ізольовані частини без розриву зв’язків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зв'язаність, р. зв'язаності, д. зв'язаності, з. зв'язаність, о. зв'язаністю, м. зв'язаності, к. зв'язаносте

Більше записів