Значення
- (Лінгвістика) –
Творче відтворення звуків дійсності засобами мови, зокрема використання звукових особливостей мовних одиниць (фонем, звукосполучень, інтонації) для вираження певного змісту або створення художнього образу; звуконаслідування, звукоімітація.
- (Лінгвістика) –
Графічне позначення, запис музичного твору або мовних звуків за допомогою нот, фонетичної транскрипції чи інших символів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звукозображання, р. звукозображання, д. звукозображанню, з. звукозображання, о. звукозображанням, м. звукозображанні, к. звукозображання