Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість мовних одиниць (зокрема слів) імітувати звуки навколишнього світу шляхом підбору фонем, що нагадують ці звуки своїм акустичним враженням.
- (Лінгвістика) –
Лінгвістичний термін, що позначає явище звукового наслідування (ономатопеї) в мові та її художньому використанні, коли фонетична форма слова мотивована його значенням.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звукозображальність, р. звукозображальності, д. звукозображальності, з. звукозображальність, о. звукозображальністю, м. звукозображальності, к. звукозображальносте