звукосиловий

[zʋukosɪloʋɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Фізика) –

    Стосовний до перетворення звукових коливань на механічну роботу або навпаки; пов’язаний із взаємодією звукової та механічної енергії.

  2. (Техніка) –

    У складі власних назв технічних пристроїв, систем або підрозділів, призначених для посилення, передачі та контролю звукових сигналів у поєднанні з силовими (механічними, електричними) функціями (наприклад, звукосилова апаратура, звукосиловий тракт).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звукосиловий, р. звукосилового, д. звукосиловому, з. звукосилового, о. звукосиловим, м. звукосиловім

Більше записів