звукосиловий
[zʋukosɪloʋɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Фізика) –
Стосовний до перетворення звукових коливань на механічну роботу або навпаки; пов’язаний із взаємодією звукової та механічної енергії.
- (Техніка) –
У складі власних назв технічних пристроїв, систем або підрозділів, призначених для посилення, передачі та контролю звукових сигналів у поєднанні з силовими (механічними, електричними) функціями (наприклад, звукосилова апаратура, звукосиловий тракт).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звукосиловий, р. звукосилового, д. звукосиловому, з. звукосилового, о. звукосиловим, м. звукосиловім