звукосприймання

1. Здатність живого організму, зокрема людини, сприймати звуки за допомогою слухового аналізатора; процес відображення звукових коливань у свідомості як слухових відчуттів.

2. (у техніці) Процес перетворення звукових коливань на електричні сигнали або інші види енергії за допомогою спеціальних пристроїв (наприклад, мікрофона).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |