Значення
- (Біологія) –
Здатність живого організму, зокрема людини, сприймати звуки за допомогою слухового аналізатора; процес відображення звукових коливань у свідомості як слухових відчуттів.
- (Техніка) –
(у техніці) Процес перетворення звукових коливань на електричні сигнали або інші види енергії за допомогою спеціальних пристроїв (наприклад, мікрофона).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звукосприймання, р. звукосприймання, д. звукосприйманню, з. звукосприймання, о. звукосприйманням, м. звукосприйманні, к. звукосприймання