звукоряд

[zʋukorjɑd] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Послідовність музичних звуків, розташованих у порядку підвищення або пониження висоти, що становить основу музичної системи (наприклад, діатонічний, хроматичний звукоряд).

  2. (Мистецтво) –

    Сукупність усіх звуків, доступних для виконання на певному музичному інструменті або в межах конкретного музичного твору.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звукоряд, р. звукоряду, д. звукорядові, з. звукоряд, о. звукорядом, м. звукоряді, к. звукоряде

Більше записів