звукопрозорий
[zʋukoprozorɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Фізика) –
Такий, що пропускає звук, не є перешкодою для його поширення.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці: такий, що має прозору, зрозумілу звукову форму, де кожному фонемному елементу відповідає певний графемний (наприклад, про звуко-буквену відповідність у мові).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звукопрозорий, р. звукопрозорого, д. звукопрозорому, з. звукопрозорого, о. звукопрозорим, м. звукопрозорім