звукопоглинення

[zʋukopoɦlɪnɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Фізика) –

    Фізичне явище, при якому енергія звукової хвилі перетворюється в інші види енергії (наприклад, теплову) при проходженні через середовище або при взаємодії з поверхнею, що призводить до зменшення інтенсивності звуку.

  2. (Техніка) –

    У техніці та будівництві — властивість матеріалів, конструкцій або спеціальних покриттях поглинати звукову енергію, що використовується для боротьби з шумом і створення акустичного комфорту в приміщеннях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звукопоглинення, р. звукопоглинення, д. звукопоглиненню, з. звукопоглинення, о. звукопоглиненням, м. звукопоглиненні, к. звукопоглинення

Більше записів