звукопоглинення

1. Фізичне явище, при якому енергія звукової хвилі перетворюється в інші види енергії (наприклад, теплову) при проходженні через середовище або при взаємодії з поверхнею, що призводить до зменшення інтенсивності звуку.

2. У техніці та будівництві — властивість матеріалів, конструкцій або спеціальних покриттях поглинати звукову енергію, що використовується для боротьби з шумом і створення акустичного комфорту в приміщеннях.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |