звукоподача

[zʋukopodɑt͡ʃɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Технічний термін, що позначає процес передачі, відтворення або запису звуку, а також якість цього процесу.

  2. (Мистецтво) –

    У музиці та звукорежисурі — сукупність характеристик (чистота, тембр, гучність, динаміка) відтворення звуку акустичними системами, музичними інструментами або звукозаписом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звукоподача, р. звукоподачі, д. звукоподачі, з. звукоподачу, о. звукоподачею, м. звукоподачі, к. звукоподаче

Більше записів