Значення
- (Фізика) –
Фізичне явище, при якому енергія звукової хвилі перетворюється в інші види енергії (наприклад, теплову) при проходженні через середовище або при взаємодії з поверхнею, що призводить до зменшення інтенсивності звуку.
- (Фізика) –
В акустиці — властивість матеріалів, конструкцій або середовищ поглинати звукову енергію, що характеризується коефіцієнтом поглинання; важливий параметр для створення акустичного комфорту в приміщеннях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звукопоглинання, р. звукопоглинання, д. звукопоглинанню, з. звукопоглинання, о. звукопоглинанням, м. звукопоглинанні, к. звукопоглинання