звукопоглинач

[zʋukopoɦlɪnɑt͡ʃ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Спеціальний матеріал або конструкція, призначені для зменшення інтенсивності звукових хвиль шляхом поглинання звукової енергії та перетворення її на інший вид енергії (зазвичай теплову), що застосовується в акустиці для боротьби з шумом і корекції акустичних властивостей приміщень.

  2. (Техніка) –

    Пристрій або елемент у системах звукозапису, звуковідтворення або в акустичних лабораторіях, що виконує функцію поглинання звуку для запобігання лунам, реверберації або для створення спеціальних акустичних умов.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звукопоглинач, р. звукопоглинача, д. звукопоглиначеві, з. звукопоглинач, о. звукопоглиначем, м. звукопоглиначеві, к. звукопоглиначу

Більше записів