звукопідвідний

[zʋukopidʋidnɪj] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Який служить для підведення звукового сигналу від джерела до споживача або пристрою, що його обробляє (про кабель, шнур, провід тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звукопідвідний, р. звукопідвідного, д. звукопідвідному, з. звукопідвідного, о. звукопідвідним, м. звукопідвіднім, к. звукопідвідний

Більше записів