звукопідсилення

1. Технічний прийом або технологічний процес посилення гучності звуку за допомогою спеціальних пристроїв (підсилювачів, мікрофонів тощо).

2. У лінгвістиці та поетиці — використання фонетичних засобів (алітерації, асонансу, звуконаслідування) для посилення звукового враження та виразності мовлення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |