Значення
- (Техніка) –
Технічний прийом або технологічний процес посилення гучності звуку за допомогою спеціальних пристроїв (підсилювачів, мікрофонів тощо).
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці та поетиці — використання фонетичних засобів (алітерації, асонансу, звуконаслідування) для посилення звукового враження та виразності мовлення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звукопідсилення, р. звукопідсилення, д. звукопідсиленню, з. звукопідсилення, о. звукопідсиленням, м. звукопідсиленні, к. звукопідсилення