Значення
- (Техніка) –
Пристрій для вимірювання інтенсивності звуку, рівня звукового тиску або його інших фізичних характеристик; шумомір.
- (Техніка) –
(у музиці) Пристрій або інструмент для визначення висоти музичного звуку, частоти коливань.
- (Лінгвістика) –
(переносно) Той, хто володіє тонким слухом і здатністю точно оцінювати та розрізняти звуки (про людину).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звукомір, р. звукоміра, д. звукомірові, з. звукомір, о. звукоміром, м. звукомірі, к. звукоміре