звукометрія

[zʋukomɛtrijɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Фізика) –

    Розділ акустики, що займається вимірюванням характеристик звуку (інтенсивності, частоти, тривалості тощо) та розробкою методів і приладів для цих вимірювань.

  2. (Техніка) –

    Сукупність методів і технічних засобів для визначення місцезнаходження джерела звуку (наприклад, гарматних пострілів) за часом приходу звукової хвилі до різних пунктів спостереження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звукометрія, р. звукометрії, д. звукометрії, з. звукометрію, о. звукометрією, м. звукометрії, к. звукометріє

Більше записів