звуколітерний

[zʋukolitɛrnɪj] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Який стосується звуколітерного аналізу, тобто методу вивчення звуків мови через їхнє буквене (графічне) представлення.

  2. (Лінгвістика) –

    Побудований на принципі відповідності між звуком (фонемою) та його буквеним позначенням (графемою).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звуколітерний, р. звуколітерного, д. звуколітерному, з. звуколітерний, о. звуколітерним, м. звуколітернім, к. звуколітерний

Більше записів