звукобачення

[zʋukobɑt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Технологія, що дозволяє людям з вадами зору сприймати навколишнє середовище за допомогою перетворення візуальної інформації на звукові сигнали.

  2. (Техніка) –

    Пристрій або система, що реалізує таку технологію, зазвичай у формі окулярів або камери, які синтезують звуковий опис об’єктів, їх форми, відстані та розташування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звукобачення, р. звукобачення, д. звукобаченню, з. звукобачення, о. звукобаченням, м. звукобаченні, к. звукобачення

Більше записів