звукоапаратура

[zʋukoɑpɑrɑturɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Сукупність технічних пристроїв, апаратів та обладнання, призначених для запису, відтворення, посилення або обробки звуку.

  2. (Техніка) –

    Комплекс акустичної та електронної апаратури, що використовується для здійснення звукозапису, звукового супроводу, трансляції або озвучення (наприклад, у студії, кінотеатрі, на концертному майданчику).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звукоапаратура, р. звукоапаратури, д. звукоапаратурі, з. звукоапаратуру, о. звукоапаратурою, м. звукоапаратурі, к. звукоапаратуро

Більше записів