Значення
- (Фізика) –
Властивість звуку, яка визначається його висотою, силою, тембром; характер звуку, що сприймається слухом.
- (Фізика) –
Сукупність звуків, що лунають; те, що чути, що сприймається слухом.
- (Мистецтво) –
Спосіб, манера виконання музичного, вокального твору; інтонація, вимова.
- (Література) –
Перен. Сенс, ідейне спрямування, емоційне забарвлення (думок, слів, твору мистецтва).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звучання, р. звучання, д. звучанню, з. звучання, о. звучанням, м. звучанні, к. звучання