звучання

[zʋut͡ʃɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Фізика) –

    Властивість звуку, яка визначається його висотою, силою, тембром; характер звуку, що сприймається слухом.

  2. (Фізика) –

    Сукупність звуків, що лунають; те, що чути, що сприймається слухом.

  3. (Мистецтво) –

    Спосіб, манера виконання музичного, вокального твору; інтонація, вимова.

  4. (Література) –

    Перен. Сенс, ідейне спрямування, емоційне забарвлення (думок, слів, твору мистецтва).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. звучання, р. звучання, д. звучанню, з. звучання, о. звучанням, м. звучанні, к. звучання

Більше записів