1. Викликати в комусь сильне емоційне хвилювання, глибоке співчуття, ніжність або сум; глибоко вразити, торкнутися почуттів.
2. Привести щось у рух, почати рухати; порушити з місця, зворушити з місця (застаріле або рідковживане значення).
зворушити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Таблиці в книжках з рефлексології можуть зворушити її не менше од картин сучасних французьких та німецьких експресіоністів. Цікавість Ірчина така різноманітна й всеосяжна, що досягає ступенів мудрої й лагідної байдужости: їй байдуже, що дивитись, аби дивитись.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Приклад 2:
Сiно таке слизьке, гладеньке, так гарно пахне, що кортить застромити всередину руку, зворушити мертве стебло i пустити з неволi придушений там дух материнки, горошку та буркун-зілля. Гострий колючий смiшок ворушиться у грудях у Хоми, пiдступає пiд горло.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: дієслово () |