зворотно-середній

1. (у лінгвістиці) Такий, що утворюється при зближенні середньої частини спинки язика з твердим піднебінням і одночасному піднятті його задньої частини до м’якого піднебіння (про звуки, зокрема про приголосний [j]).

2. (у фонетиці) Позначення другорядного ряду голосних звуків, що характеризуються змішаним (зворотно-середнім) піднесенням язика.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |