зворотно-присвійний

1. У граматиці: такий, що виражає належність предмета суб’єкту дії, часто у поєднанні зі зворотними займенниками (наприклад, “свій”, “своя”, “своє”, “свої”).

2. Про займенник або присвійну форму: що вказує на належність предмета особі, яка є суб’єктом того самого речення (наприклад, зворотно-присвійний займенник “свій”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |