звіздиця

1. Власна назва давньої української міри довжини, що дорівнювала приблизно 1/12 сажня або 1/48 ліктя (близько 1,5 см).

2. Власна назва давньої української міри площі землі, що становила 1/12 десятини (близько 0,1 га).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |