1. (астрономія) Скупчення зірок, що утворює певну фігуру на небосхилі; сузір’я.
2. (поетичне, застаріле) Той, хто несе зірку; символічне позначення провісника, того, хто вказує шлях (наприклад, про мудреців зі Сходу, що йшли за Вифлеємською зіркою).
Словник Української Мови
Буква
1. (астрономія) Скупчення зірок, що утворює певну фігуру на небосхилі; сузір’я.
2. (поетичне, застаріле) Той, хто несе зірку; символічне позначення провісника, того, хто вказує шлях (наприклад, про мудреців зі Сходу, що йшли за Вифлеємською зіркою).
Відсутні