1. (астрон.) Той, хто професійно вивчає зорі та інші небесні тіла; астроном.
2. (перен., заст.) Той, хто мріє, фантазує, живе у вигаданому світі; мрійник.
3. (перен., рідк.) Той, хто спостерігає за зоряним небом як аматор; любитель астрономії.
Словник Української Мови
Буква
1. (астрон.) Той, хто професійно вивчає зорі та інші небесні тіла; астроном.
2. (перен., заст.) Той, хто мріє, фантазує, живе у вигаданому світі; мрійник.
3. (перен., рідк.) Той, хто спостерігає за зоряним небом як аматор; любитель астрономії.
Приклад 1:
Не знав, не знав звіздар гостробородий… Не знав, не знав звіздар гостробородий, Що в антисвіті є антизірки, Що у народах є антинароди, Що у століттях є антивіки. Це знаю я. Жалій мене, звездарю!
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”