1. Як властиве звіру, по-звірячому; жорстоко, безжалісно.
2. Дуже сильно, інтенсивно, до крайності (про почуття, бажання тощо).
звірячо
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Як властиве звіру, по-звірячому; жорстоко, безжалісно.
2. Дуже сильно, інтенсивно, до крайності (про почуття, бажання тощо).
Відсутні